понеділок, 24 серпня 2020 р.

"Нехай ніколи пам'ять нам не зрадить ...

 Мета проведення: виховувати  в учнів  любов  до рідної  землі; формувати  патріотичні  почуття  гордості  за старше  покоління , повагу  до учасників  Великої  Вітчизняної  війни, які приймали участь у визволенні України, м.Дніпропетровська від фашистських загарбників ;  сприяти   пробудженню  бажання  вивчати  історію  своєї  держави, берегти  її традиції, вболівати за  майбутнє  країни.

 

 Обладнання  і наочність :   записи  пісень  на  військову  тему, світлини   часів Великої Вітчизняної  війни ;  стенд «Вони наближали перемогу»,виставка «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

Хід уроку

"Нехай ніколи пам'ять нам не зрадить в  дорозі до священного вогню..."

І.Організаційний момент

ІІ.Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Основна частина уроку

1.     Вступне слово вчителя

   Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. В цьому році виповнюється 70 років як над Україною, над нашим  славним Дніпропетровськом  замайоріло мирне небо.  Кожна людина зберігає в пам'яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю війну тривалістю 1418 днів і ночей.

   Кожного року 25 жовтня ми відзначаємо  День визволення України,    

м. Дніпропетровськ від німецько-фашиських загарбників, і ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя.

    Найжахливіша в історії людства війна залишила на теренах Дніпропетровщини зруйновані міста і села, виведені зладу заводи і фабрики, мости, затоплені шахти, знищені будівлі лікарень, шкіл, вищих навчальних закладів. Усе це відбудовувалося самовідданою працею жителів краю у післявоєнні роки.

 

Учень 1.  Грізні роки Великої Вітчизняної відходять в історію.
       Більше півстоліття пройшло з того часу, та пам'ять людська не забуває нічого...
       Переслідуючи фашистські полчища, в другій половині грудня 1942 року війська Південно-Західного фронту і лівого крила Воронезького фронту з боями підійшли до території України. Зоря визволення прийшла й на українську землю.  18 грудня 1942 року було вбито гітлерівців із села Півніка Луганської області. Майже 2 роки велись запеклі бої за визволення України. Перемога над фашистською Німеччиною складалась із цілої низки великих і малих перемог...

    Учениця 1. Уже майже сім десятиліть відділяє всіх нас від того страшного дня, коли в кожну українську сім’ю надійшла зловісна звістка про початок великої кровопролитної війни. Безжальне колесо минулої війни прокотилося по українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв. Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті страшні і величні події. Нам ніколи не забути цієї страшної трагедії. 
   Ми завжди пам’ятаємо про тяжкі перші роки війни, коли доводилося відступати, віддаючи ворогу рідну землю, і героїзм та стійкість захисників Вітчизни, і грандіозні битви, в ході яких вдалося зламати хребет фашистської армади, і визволення Європи, і світлий день Перемоги. 
   Пам’ятаємо і воєнні дії на території нашої малої батьківщини, рідної та любої нам Дніпропетровщини. І зараз, у ці жовтневі дні, згадуємо події, які передували її звільненню від ярма окупації. 
   У цьому році Дніпропетровщина відзначає переможну та водночас трагічну дату – 70-у річницю визволення Дніпропетровська від фашистських загарпунив, 70-у річницю з дня, коли фашистські війська залишили дніпропетровську землю. 

пʼятниця, 27 липня 2018 р.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в закладах загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році



Українська література
У 2018/2019 навчальному році вивчення української літератури в
5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804;
у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту, затверджених наказом МОН України від  14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Нові програми для 10 класу створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа»; структуровано за окремими тематичними розділами й підрозділами.
Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того,  для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).
Вивчення  української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків – МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо).
Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно.
Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.                                       
У навчальній програмі профільного рівня передбачено  вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 5–9 класах
Класи
5
6
7
8
9
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Контрольні роботи у формі:
2
3
3
3
3
3
3
3
3
3
·         контрольного класного твору;
-
1
1
1
1
1
1
1
1
1
·         виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Уроки розвитку мовлення*
(у+п)
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
·         Уроки позакласного читання
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5
4
5

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 10 класі
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
Рівні
стандарту
профільний
Контрольні роботи у формі:
3
3
3
3
·         контрольного класного твору*;
1
1
1
1
·         виконання інших  завдань (тестів, відповідей на запитання)
2
2
2
2
Уроки розвитку мовлення**
2 (у+п)
2 (у+п)
2 (у+п)
2 (у+п)
Уроки позакласного
читання
1
1
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 11 класі
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
Рівні
стандарту, академічний
профільний
Контрольні роботи у формі:
3
3
4
4
  • контрольного класного твору*;
1
1
1
1
·         виконання інших  завдань (тестів, відповідей на запитання)
2
2
3
3
Уроки розвитку мовлення**
2 (у+п)
2 (у+п)
2 (у+п)
2 (у+п)
Уроки позакласного
читання
1
1
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5

*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. 
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом  «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».
Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційних сайтах МОН України, Інституту модернізації змісту освіти.